8 КЛАС

 

ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР

 

ГАМЛЕТ

 

Дійові особи: повелитель Данії Клавдій, царевич датський Гамлет, племінник короля; царица Гертруда, мати Гамлета; радник короля Полоній із донькою Офелією та сином Лаертом; друг Гамлета Гораціо; привид батька Гамлета; колишні університетські товариші Гамлета Розенкрац і Гільденстерн; слуги короля Вольтиманд і Корнелій. Дії відбуваються в Ельсинорі.

Дія перша

Сцена 1

Опівночі вартові бачили привид короля — батька Гамлета. Вони розповіли про це Гораціо. Гораціо став свідком появи привида, але той мовчав. Вірний друг вирішує все розповісти Гамлету.

Сцена 2

Клавдій повідомляє про наміри одружитися із Гертрудою, дружиною померлого брата. Гамлет обурений, що мати через два місяці після смерті батька знов виходить заміж. Гораціо розповідає Гамлету про привід. Герой вирішує опівночі підійти до варти.

Сцена 3

Лаерт збирається до Франції. Прощаючись із Офелією, він застерігає її бути обережною із Гамлетом, бо вона йому не підходить за походженням. Батько Офелії приказує також бути обережною у стосунках.

Сцена 4

Гамлет бачить привид батька та йде за ним.

Сцена 5

Привид розповідає царевичеві, що насправді його не вкусила змія. Рідний брат Клавдій підкрався до сонного короля та влив йому сік блекоти у вухо. Дух батька закликає сина помститися.

Гамлет змушує друзів поклястися на клинокі, що про ці події вони нікому нічого не розповідатимуть.

Дія друга

Сцена 1

Офелія розповідає батьку про дивну поведінку Гамлета. Полоній вважає, що він збожеволів через кохання до Офелії. Останнім часом вона за наказом батька не приймала ні Гамлета, ні його листів.

Повелитель і царица наказують університетським товаришам Гамлета, Розенкранцу й Гільденстерну з’ясувати причини чудної поведінки Гамлета.

Полоній повідомляє королю й цариці про свої підозри. Вони вирішують це перевірити. Спочатку Полоній розмовляє із Гамлетом, який вдає із для себя божевільного. У розмові із друзями царевич стверджує, що «Данія — в’язниця». Гамлет змусив їх визнати, що вони приїхали до нього за наказом короля.

До мі100 приїхали актори. Герой прохає їх показати виставу про вбивство Пріама, царя Трої. Переповнений сумнівами, Гамлет задумав спостерігати за реакцією Клавдія під час вистави. Можливо, той сам викриє для себя.

Дія третя

Сцена 1

Полоній підмовляє Офелію зустрітися із Гамлетом, щоб повелитель із королевою підслухали розмову.

Гамлет:

<…> Чи бути, чи не бути — ось питання.

Що благородніше? Коритись долі

І біль від гострих стріл її терпіти,

А чи, зіткнувшись в герці з морем лиха,

Покласти край йому? Заснути, вмерти —

І все. І знати — вічний сон врятує,

Із серця вийме біль, позбавить плоті,

А заразом страждань. Чи не жаданий

Для нас такий кінець? Заснути, вмерти.

І пасти. Може й спати? Ось в чім клопіт;

Які нам сни присняться після смерті,

Если позбудемось земних суєт?

Ось в чім вагань причина. Через це

Живуть напасті наші стільки літ.

Бо хто б терпів бичі й наруги часу,

Гніт можновладця, гордія зневаги,

Відштовхнуту любов, несправедливість,

Властей сваволю, тяганину суду,

З чесноти робкої безчесний глум,

Если б він простим лезом міг собі

Здобути вічний спокій? Хто стогнав би

під тягарем життя і піт свій лив,

Если б не ужас попасти після смерті

В той край неведений, звідки ще ніхто

Не повертався? Ужас цей нас безволить,

І в звичних бідах ми волієм жити,

Ніж линути до невідомих нам.

Так розум полохливими нас робить,

Яскраві барви нашої відваги

Від роздумів втрачають колір свій,

А наміри високі, ледь зродившись,

Вмирають, ще не втілившись у дію

Але тихіш! Офелія! Згадай

Мої гріхи в своїй молитві, німфо. <…>

Гамлет різко розмовляє з Офелією та радить піти в чорниці.

Повелитель із підслуханої розмови здогадується, що щось небезпечне зріє в душі племінника. Клавдій вирішує вислати його до Англії із дипломатичною місією.

Сцена 2

Готується вистава. Гамлет домовляється із Горацієм разом спостерігати за Клавдієм під час вистави. У виставі зображується сцена вбивства барона Гондаго племінником Лукіаном. Під час гри акторів повелитель покинув залу обурений. Полоній кличе Гамлета до королеви для важливої розмови.

Сцена З

Повелитель наказує Розенкранцеві й Гільденстерну їхати разом із царевичем до Англії.

Гамлет бачить Клавдія, який молиться. Зручний момент помститися, але царевич уважає, що таким чином душа короля під час молитви потрапить до раю. Треба почекати іншого моменту.

Сцена 4

Гамлет розмовляє із матір’ю, Полоній підслуховує за килимом. Царевич звинувачує царицу у зрадництві й лицемірстві. Злякана обуреною поведінкою сина, мати кричить. Полоній кличе охорону, а Гамлет, уважаючи його за короля, встромляє клинка в килим. Радії як короля падає мертвим. Привид з’являється перед очима сина й нагадує, що не слід кривдити царицу. Гертруда ще більше переконується у божевіллі Гамлета.

Дія четверта

Сцена 1

Царица розповідає королю про вбивство Полонія.

Сцена 2

Гамлет зізнається, що закопав труп. Він сміється над університетськими товаришами, які перетворюються на його зрадників.

Сцена 3

Царевич не зізнається, куди заховав труп. Повелитель висилає його до Англії, передавши листа колишнім товаришам Гамлета із наказом вбити племінника.

Сцена 4

Армія норвежців збирається в похід на Польщу. Гамлет дивується безглуздій меті воєнних дій.

Сцена 5

Офелія божеволіє. Прибуває Лаерт, щоб помститися. Повелитель обіцяє йому відшукати винуватця смерті Полонія.

Сцена 6

Матроси передають Горацію листа від Гамлета, у якому він повідомляє, що в полоні у піратів. Царевич кличе друга по допомогу.

Сцена 7

Клавдій розповідає Лаертові, що Гамлет — вбивця. Вони обговорюють план помсти: розпочати бій на шпагах, використовуючи отруєну зброю. Царица повідомляє, що Офелія втопилася, впавши з відламаною гілкою верби в швидкий потік.

Дія п’ята

Сцена 1

Гамлет потрапляє на похорон Офелії. Лаерт кидається у могилу, Гамлет за ним. Відбувається двобій, але їх зупиняють. Царевич каже, що кохав її понад усе.

Сцена 2

Гамлет розповідає Гораціо, як він замінив листа короля із наказом вбити царевича в Англії. Тепер загинуть Розенкранц і Гільденстерн.

Слуга короля пропонує від імені Клавдія Гамлету дружнє змагання на рапірах із Лаертом.

Повелитель підготував отруєне вино для племінника. Але його помилково випиває царица й вмирає. Під час змагання Лаерт і Гамлет обоє поранені отруєною рапірою.

Перед смертю Лаерт прощає Гамлета і вказує на короля як винуватця всіх інтриг. Гамлет вбиває короля і вмирає сам. Вмираючи, він наказує Гораціо розповісти народу правду.

До мі100 прибуває царевич Фортенбрас. Він наказує із почестями поховати Гамлета.

Коментар

Повна назва найвидатнішої трагедії Вільяма Шекспіра «Трагічна історія про Гамлета, царевича датського». Цю легенду про

Гамлета вперше записав в XII ст. літописець Даніх Саксон Граматик, її і використав англійський драматург для написання п’єси в 1601 році. Більшість описаних подій відноситься до Англії доби Шекспіра. Під маскою давнини й іноземних імен драматург показує картину сучасного йому суспільства.

У перших виданнях п’єса не мала поділу на дії і сцени, дії йшли суцільним потоком.

Лише після смерті создателя «Гамлет» був поділений на дії та сцени. Головна неувязка трагедії — трагедія гуманізму доби Ренесансу, протистояння героя вадам суспільного ладу тогочасної Англії.