Функції соціології науки

Сучасна наука, що викликає відчутні зміни в сфері суспільного виробництва, стає одним з вирішальних чинників економічних, соціальних, духовних перетворень, оновлення культури, якості утворення суспільства і особистості. Наука виявляється силою, сприяючою розвитку самої людини, його творчих задатків і вмінь. Здавалося б парадокс: в сучасних умовах навіть чисте світло науки не може сяяти інакше, як на фоні неуцтва. Часто наукові знання не використовуються повністю для розв’язання насущних соціальних, а часом не мають взагалі ніякого значення в житті багатьох людей. Сприяючи зростанню знань, наука приводить до ще більшого відчуження людини, яка буває не в змозі освоїти все зростаючий потік інформації, співвіднести нові відкриття з стереотипами, що вже склалися. Так і масове наукове виробництво породжує такого ж часткового працівника, як і промислове.

 Є лише проблема велика і складна, що стосується розуміння того, що таке наука, яка її суть, з чим пов’язана імовірність її адекватної реалізації або перекручення в тих або інших умовах, що вона несе людині і що вимагає від нього сьогодні і в майбутньому. Постановка, осмислення таких проблем, пошук механізмів їх рішення виступає однією з найважливіших задач соціології науки, визначає її соціальну значущість.

Соціологічні дослідження науки мають теоретичне і прикладне значення.

Теоретичне значення соціології науки полягає в тому, що осмислення науки як соціального явища допомагає розкрити специфіку наукової діяльності, вивчити ті, що складаються тут відносини, виявити взаємозв’язок наукової сфери з іншими сферами суспільного життя, глибше зрозуміти актуальну і потенційну значущість науки. Все це важливе для управління і організації наукової діяльності, її упорядкування і оптимізації, підвищення її соціально-економічної продуктивності і ефективності, вироблення науково обгрунтованої національної і міжнародної політики держави, тобто необхідно для розвитку самої науки і для управління нею з боку суспільства.

Прикладне значення соціології науки пов’язане з тим, що отримані тут результати дослідження широко використовуються для рішення конкретних практичних задач і проблем. Особливо велике практичне значення конкретних соціологічних досліджень науки. Вони дають можливість виявити реальні показники до тенденції розвитку науки в її взаємозв’язку з суспільством. Наприклад, можна “заміряти” динаміку чисельності наукового і науково-технічного персоналу, прослідити криву зростання кількості публікації, розподіл коштів, асигнувань, загальну виробничу ефективність застосування науки і інші параметри подібного роду. За допомогою методик і процедур, що використовуються в конкретних соціальних дослідженнях, можна зіставляти і вимірювати не тільки “фізичні” показники, але і нематеріальні “об’єкти” думки, оцінки, способи орієнтації і т. п. Практичне значення опису і осмислення параметрів, співвідношень для раціонального наукового управління цілком очевидно, тому що ефективне управління за природою завжди конкретне. Конкретно-соціологічні дослідження розвитку науки, що проводяться дозволяють виявити не тільки її особливості в рамках певної соціальної системи, але і розкрити специфіку науки саме в даній країні, в певний історичний період.

У соціології науки виділяється і ще загальнокультурна, гуманістична функція. У сучасних умовах наука стає все більш значущою і істотною складовою частиною навколишньої реальності, в якій так чи інакше має орієнтуватися, жити і діяти. Вплив її на суспільне життя суперечливий. Тому важлива гуманістична оцінка можливостей, науки, розкриття її людського вимірювання, наявність загальних уявлень про особливості розвитку науки в її взаємозв’язку з суспільством. Це необхідне, по-перше, для розуміння перспектив і можливостей розвитку людини і цивілізації в світлі нових відкриттів науки і їх соціально-економічних, глобальних наслідків, для вироблення правильної оцінки науки в громадській думка; по-друге, формування наукового світогляду людини неможливе без здатності і готовності опановувати новими науковими знаннями; по-третє, для правильної орієнтації процесу навчання і виховання, необхідно знати які вимоги пред’являє науково-технічний прогрес до людини.

Отже, соціологія науки має не якесь абстрактно-відвернене значення, а може стимулювати розвиток науки і суспільства, опосердковано впливати на соціально-економічне життя, впливати на суспільну психологію і ідеологію, бути важливою передумовою ефективної національної і міжнародної політики держави і, що особливо важливо, виконувати гуманістичну, загальнокультурну функцію.