Понятие международной экономической интеграции. Объективная необходимость и историческая неизбежность МЭИ

В критериях интернационализации мировой экономики вырастает зависимость развития каждой государственной экономики от наружных причин. Это подтверждается ростом мирового товарооборота, объемов инвестирования капиталов за предел, активизацией интернациональной передвижения рабочей силы.

ФОРМИ СУСПIЛЬНОЇ СВIДОМОСТI

ФОРМИ СУСПIЛЬНОЇ СВIДОМОСТI • правова • політична • моральна • релігійна • філософська • наукова • естетична • економічна • історична • соціальна та ін. Соціальне буття – феномен надзвичайно багатогранний. Його вiдображення здiйснюється й в повсякденному життi людей, i на теоретичному рiвнi. Все розглянуте ранiше є своєрiдним проникненням в суть процесів, котрi є iсторичним […]

Спостереження. Експерименти в соціології

Методи соціології Метод взагалі визначається в науковій літературі як систематизований засіб досягнення теоретичного і практичного результату, вирішення проблеми або отримання нової інформації. Соціологічне дослідження — це система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур} зв’язаних між собою єдиною метою— отримати достовірні дані про явище чи процес, про тенденції і протиріччя їх розвитку, щоб ці дані […]

Роль науки в системі управління суспільством

XX вік особливо яскраво показав, що суспільний розвиток не відбувається лінійно і автоматично, а багатоваріантно і здійснюється внаслідок свідомої діяльності людей як соціальних суб’єктів. У сучасних умовах встає питання про необхідність соціального управління процесами суспільного розвитку. Соціальне управління цей свідомий вплив на хід глибинних суспільних процесів економічних, соціальних, політичних, духовних за допомогою різних організацій, установ […]

Наука соціальне явище

Для більш глибокого розуміння місця і ролі науки в сучасному світі, для виявлення її актуальних і потенційних можливостей доцільно визначити саме поняття наука, його суть. Однак, тут підстерігає цілий ряд труднощів. Справа в тому, що в сучасному науковеденні відсутнє загальноприйняте і досить адекватне визначення науки, а Джон Бернал, наприклад, навіть вважає таке визначення неможливим і […]

Функції соціології науки

Сучасна наука, що викликає відчутні зміни в сфері суспільного виробництва, стає одним з вирішальних чинників економічних, соціальних, духовних перетворень, оновлення культури, якості утворення суспільства і особистості. Наука виявляється силою, сприяючою розвитку самої людини, його творчих задатків і вмінь. Здавалося б парадокс: в сучасних умовах навіть чисте світло науки не може сяяти інакше, як на фоні […]

Соціологія науки

У сучасних умовах дослідження проблем суті науки, її гуманістичних, світоглядних, методологічних основ, шляхів розвитку і функціонування в різних соціальних системах, глибини і характеру впливу на суспільне життя і долю людства набула величезну актуальність, велику теоретичну і, особливо, практичну значущість. Це зумовлене, насамперед, бурхливим ходом науково-технічної революції, що призвело до перетворення науки в безпосередню продуктивну силу, […]

Соціологія сім’ї. Гендерна політика в Україні

Сім’я — це один із найдавніших соціальних інститутів. Виникла сім’я в первісному суспільстві значно раніше класів, націй, держав. В усі часи сім’я була і залишається найважливішим соціальним інститутом суспільства. Зміни, які відбуваються в сім’ї, змінюють її роль у суспільстві, впливають на його стан і розвиток. Тому кожне суспільство зацікавлене у стійкій, духовно і морально здоровій […]

Трудовий колектив, як соціальний інститу

 Під соціальною спільністю в соціології розуміють реальну сукупність індивідів, яка фіксується емпірично, вирізняється відносною цілісністю і виступає як самостійний суб’єкт історичної і соціальної дії, поведінки. Суттєвою ознакою соціальних спільностей є їхня спільна участь у тих чи інших соціальних процесах і видах соціальної діяльності, що пов’язують спільності одну з одною. Більшість авторів вітчизняної і зарубіжної соціологічної […]

Соціальна природа правомірної та протиправної поведінки

Вона може бути як правомірною, так і протиправною. Головна ознака правової поведінки — її соціальна значущість. Вона перебуває під актуальним або потенційним контролем свідомості та волі індивіда, чітко регламентована, підконтрольна державі. Правомірна і протиправна поведінка суттєво відрізняються. Передусім вони мають протилежне соціальне значення (правомірна поведінка зміцнює правомірні відносини, протиправна — ослаблює та руйнує їх). Якщо […]