7КЛАС

 

ФОЛЬКЛОРНА БАЛАДА

 

Балада (Прованс. balada, від ballar — танцювати). Первісно — це танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою організацією строф. Пізніше — це невеликий твір, в основі якого лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу нередко називали маленькою поемою.

Сьогодні балада — це епічний жанр казкового, фантастичного чи знаменитого змісту. «Це сумовиті лірично-епічні пісні про незвичайні події, життєві конфлікти… з трагічним кінцем» (Ф. М. Колесса).

Балада виникла у XII ст. в народному мистецтві Провансу. Балади писали видатні поети Італії Данте й Петрарка.

1 Вино зелене — напій, який вживався в часи Київської Русі. Отдалі в тексті воно ототожнюється з медом, але де може бути й інший напій, виготовлений із зерна або настояний на зіллі. Водночас слово зело означало зерно. В билинах зелене вино і мед розрізняються.

У Франції це був популярний жанр придворної поезії.

В Англії дуже поширилися балади про Робіна Гуда.

 

РОБІН ГУД1

 

Робін та його друзі боролися за справедливість — вони відбирали скарби у багатих лицарів та священиків і віддавали їх біднякам.

Так, в усякому разі, стверджують легенди.

Живой Робін Гуд у XIII — XIV ст. в Уейкфілді2.

Розповідають, що народився він 1290 року і був холопом (тобто і слугою) графа Уоррена.

Если Робін Гуду виповнилося 32 роки, він почав служити новенькому господарю, графу Томасу Ланкастеру.

Незабаром граф підняв повстання проти короля Едуарда II, і Робіну, як, утім, й іншим слугам графа, довелося підкоритися господарю і взятися за зброю.

Але повстання було задушено. Ланкастера захопили у полон і вбили.

Усі володіння графа перейшли до короля, а графські кріпаки, які брали участь у повстанні, були оголошені злочинцями.

От і довелося Робіну переховуватися з друзями у темному Шервудському лісі.

У «лісовій армії» Робіна Гуда налічувалося лише кілька десятків вільних стрільців, але всі вони були відмінними лучниками, винахідливими і дуже-дуже сміливими!

Кращими друзями і помічниками Робіна стали Малий Джон, якого так окрестили жартома (насправді на зріст він був просто величезний) та чернець Тук.

А ще кохана дружина Робіна — Меріон.

Лицар Гай Гісборн, шериф мі100 Ноттінгема3, поблизу якого розташовувався Шервудський ліс, намагався схопити Робіна і доправити до в’язниці. Але всі його намагання були марними.

1-го разу Гай Гісборн поскаржився королю, що не може спіймати розбійника. Тоді повелитель порадив шерифу вдатися до хитрощів. І той оголосив змагання зі стрілянини з лука, переможцеві якого дістанеться стріла з незапятнанного золота. Таким чином Гай Гіспорн сподівався упіймати Робіна Гуда (адже шериф добре знав, що той краще за усіх стріляє з лука!).

 

1Робін — зменшено-пестливе від імені Роберт. Гуд — означає «ковпик», капюшон, але деякі дослідники вважають, що цим прізвиськом герой англійських балад завдячує слову «ліс» (англійською «wood»).

2 Це графство Йоркшир, Англія.

3 Ноттінгемське графство розташоване у Північній Англії. Саме там знаходиться Шервудський ліс, де переховувався Робін Гуд.

 

Але Робін з друзями виявилися хитрішими за шерифа.

Вони перевдягнулися і відправилися у Ноттінгем. Там Робін Гуд виграв змагання, отримав золоту стрілу, і вони знову повернулися У ліс.

І все ж 1-го разу шерифу вдалося схопити ватажка розбійників.

Відбулося це у церкві святої Марії у Ноттінгемі, де один чернець упізнав Робіна Гуда, після чого сповістив про це Гаю Гіспорну.

Робіна схопили. Але його друзі на чолі з Малим Джоном напали на в’язницю і звільнили свого ватажка.

Спливав час, і якось повелитель Едуард сам зібрався до розбійників. Він та його лицарі перевдяглися ченцями і вирушили до Шервудського лісу, знаючи, що саме там Робін Гуд «полює» на подорожан.

Вони не помилилися. Розбійники зупинили перевдягненого короля та його почет і почали вимагати грошей.

На це повелитель відповів, що у нього є лише 40 фунтів сріблом. Тоді Робін взяв 20 фунтів для своїх людей, інші ж повернув королю.

Побачивши це, Едуард зізнався, що він повелитель. Після чого сказав, що прощає Робіна та його друзів, і запропонував їм перейти до нього на королівську службу.

Розбійники погодилися і перейшли на службу королю.

Так і закінчилося «розбійницьке життя» Робіна Гуда…

Утім, можливо, насправді все було зовсім не так, адже легенди по-різному розповідають про Робіна Гуда та його життя.

Коментар

Робін Гуд — герой англійських балад — відомий, як розбійник, що живой у XIV ст. у Шервудському лісі поблизу Ноттінгему. Він був також неперевершеним лучником Англії тих часів.

Робін Гуд, яким його змальовують балади, — веселий, кмітливий англійський селянин — йомен1. Люд наділив його кращими рисами: сміливістю, щирим серцем, щедрістю. Він — «шляхетний розбійник», який веде непримиренну боротьбу з феодалами, єпископами, шерифами, відстоює справедливість (грабує багатих і роздає награбоване бідним) і готовий будь-якої миті придти на допомогу знедоленим та скривдженим.

 

1 Йомен — у середньовічній Англії селянин, який володіє спадковим земельним наділом і має власне господарство.

 

Балади розповідають про те, як Робін Гуд подружився з рицарем Ричардом Лі. І це підтверджують історичні факти: бідні рицарі ставали іноді на бік повстанців. Але передусім друзі Робіна Гуда — селяни-йомени та міські ремісники. Відомі друзі Робіна Гуда: Небольшой Джон, Віл Пурпуровий, Віл Стютлі, монах Тук, три брати вдови лісника, Сер Ричард Лі та дружина Робіна Гуда Меріан.

Важко встановити, чи існував Робін Гуд насправді. Деякі хроніки стверджують, що він живой у XII ст., если Англією правив повелитель Ричард Левине Серце. У багатьох баладах згадується повелитель Едвард. Можливо, саме у той час і виникли перші балади про Робіна Гуда. Пісні про нього жили багато століть, і в них живе пам’ять про народні повстання.

На честь Робіна Гуда у старій Англії кожного року влаштовувалися «травневі ігри». Сільська молодь співала й танцювали круг «травневого шоста». Це було радісне свято весни.

Робін Гуд не забутий і сьогодні. Про нього пишуть книжки, знімають кінофільми. Балади про Робіна Гуда перекладаються багатьма мовами світу.