6 КЛАС

 

ДАНІЄЛЬ ДЕФО

 

РОБІНЗОН КРУЗО

 

Глави перша — друга

З раннього дитинства Робінзон Крузо більш за все любив море. Але батькам це не подобалось. Вони хотіли, щоб син займався судомою справою. І тоді він вирішив утекти з дому. Він з товаришем сів на корабель, що вирушав до Лондону.

У цій подорожі йому довелося побачити на власні очі, що таке справжній шторм на морі. Робінзон навіть сам допомагав матросам.

Товариш сказав, що йому краще повернутися додому. Але Робінзон не послухався цієї поради.

Глави третя — четверта

Одному шановному капітану дуже сподобався хлопець, і він узяв юнака на свій корабель. Він розмовляв з хлопцем та навчав його наукам. Однак незабаром капітан помер, і Робінзон уперше вийшов у море сам. На жалко, ця подорож виявилась невдалою і Робінзон потрапив у полон до піратів, де пробув більше двох років.

Разом із небольшим хлопчиком Ксурі він вирушив на рибну ловлю, але не повернувся. Втікачі висадилися на сберегал. Деякий час перебували вони у одичавших місцях, харчувалися тим, що могли дістати, поки їх не підібрав корабель, що прямував до Бразилії.

Глави п’ята — шоста

У Бразилії Робінзон прожив чотири роки і став успішним плантатором. Та 1-го разу вирішив здійснити подорож до Гвінеї по золотий пісок та слонячу кістку. Ця подорож закінчилася аварією біля невідомого острова.

Врятувався лише Робінзон Крузо. Зрозумівши це, він дістав з корабля найнеобхідніші речі і побудував собі житло: печеру, обнесену стінами.

На полуострові не було людей та відомих тварин. Птахів було багато, але вони теж були невідомі Робінзону.

Глави сьома — одинадцята

Робінзон дізнався, що на полуострові живуть дивні кози. Він став полювати на их. Для того щоби знати, скільки часу минуло і який місяць триває, Робінзон почав вести календар.

Також він записував у щоденник все, що з ним відбувалося, як погане, так і добре. Ці записи надали йому оптимізму.

Робінзону довелося пережити землетрус, тяжку хворобу. Але він був живий, а отже, не втрачав надії.

Досліджуючи острів, Робінзон дізнався, що інша частина багатіша на тварин та птахів, але не став переселятися зі свого місця. Втім, крім печери на березі, він збудував собі дачу у лісі.

Глави дванадцята — чотирнадцята

Робінзон знайшов зерно і почав вирощувати ячмінь та рис. Незабаром в нього з’явилися цілі плантації. Згодом він навчився випікати хліб, робити з глини посуд, шити одяг зі шкіри вбитих тварин.

Він укріпив своє житло. Тепер можна було почуватися спокійно у довгі періоди сильних дощів.

У нього були собака та кішки, яких він забрав з корабля, та папуга, якого він навчив розмовляти.

Глава п’ятнадцята — сімнадцята

Кілька разів Робінзон намагався побудувати човен, щоб дістатися континента, який він бачив з іншого берега острову. Однак довелося задовольнитися небольшим човником, на якому він обстежувати сберегай острова.

У одній з цих подорожей він не достаточно не загинув, потрапивши у пирій.

Через кілька років Робінзону вдалося приручити кіз — тепер він завжди мав своє молоко та м’ясо.

Глави вісімнадцята — двадцята

Минуло більше двадцяти років. Досліджуючи свій острів, Робінзон дізнався, що на ньому бувають людожери, які влаштовують гучні трапези, залишаючи багато людських кісток та залишків м’яса. Це стурбувало його і змусило ще більше укріпити своє житло. Навколо печери тепер виріс цілий ліс. А само житло було оточене подвійними стінами.

Якось Робінзон помітив у морі корабель, що зазнав аварії. Він чекав, що хоч хтось врятується і дістанеться до острова. Але цього не відбулося.

Глава двадцять перша — двадцять четверта

Дикуни з’явились знову. Вони привезли з собою кілька полонених, котрих збиралися з’їсти. Робінзон врятував 1-го з их і залишив його у для себя. Він дав йому ім’я П’ятниця і навчив дикуна мові пі деяким навичкам. Вони дуже прив’язалися один до 1-го. Тепер у Робінзона був відданий друг та помічник.

Вони побудували човен і приготувалися до відплиття. Але його довелося відкласти, бо знову з’явилися дикуни з полоненими, серед яких були іспанець та батько П’ятниці. Робінзон врятував полонених і допоміг їм відновити сили. Іспанець повідомив, що він — з корабля, який зазнав аварії. Він спитав у Робінзона дозволу, щоб його товариші теж оселилися на полуострові і допомагали у господарстві. Робінзон Крузо погодився.

Глава двадцять п’ята — двадцять сьома

1-го разу до берега прибув корабель з англійцями. Це були розбійники. Вони підняли мятеж на кораблі і взяли у полон капітана з помічником. Робінзон з товаришами визволили полонених. Вони розповіли Робінзону, що двоє негідників підбили усю команду на розбійні вчинки. Робінзон та його товариші допомогли капітану та його друзям одержати перемогу над злочинцями.

Та на кораблі залишалося ще двадцять шість осіб, замішаних у мятежі. Друзі вирішили потрапити на корабель. Але спочатку треба було переконати або перемогти піратів. За допомогою Робінзона та його друзів капітан умовив матросів здатися.

Глава двадцять восьма

З тих членів команди, які щиро покаялися, склали нову команду. Інші були переможені. Нарешті Робінзон вирушив додому.

Після повернення він довго розповідав сестрам про свої пригоди. Рідні дуже раділи поверненню Робінзона Крузо, якого усі вже вважали загиблим.

Коментар

У романі Д. Дефо зображено, як людина завдяки розуму, самовідданій праці, мужності, наполегливості, оптимізму спромоглася вижити в найтяжчих умовах. І не лише вижити, але й не втратити людяності, оптимізму, винахідливості, жаги до життя. Та, мабуть, саме ці якості і допомогли головному герою нарешті повернутися додому.

Та твір цікавий не лише описаннями незвичайних пригод героя, який після корабельної аварії опинився на безлюдному полуострові і прожив там 28 років. Здесь ми бачимо екзотику дальних країн, знайомимось із непересічним нравом Робінзона Крузо, вчимося з гідністю виходити з найрізноманітніших ситуацій.