Просмотров:
Соціологія праці, як і будь-яка інша наука, має свій понятійний апарат. Такими основними категоріями соціології праці є характер праці, її зміст та умови, а також ставлення до праці, трудова адаптація, соціально-психологічний клімат тощо. Соціально-економічні відмінності в праці є економічною основою для диференціації працівників за такими ознаками як рівень забезпечення матеріальними та соціальними благами, розмір заробітної плати, […]
Социология
Позитивізм. Принципи позитивізму.
Позитивізм — провідний напрямок у соціології XIX ст., програмні, методологічні й світоглядні установки якого були сформульовані й розроблені в працях Конта, Спенсера та ін. Головне устремління позитивізму - відмова від умоглядних міркувань про суспільство, створення «позитивної» соціальної теорії, що повинна була стати настільки ж доказовою й загальнозначущою, як природно наукові теорії. Спекулятивній метафізиці й заснованій […]
Соціологія релігії. Функції релігії
Релігія є складним соціальним явищем, що має розмаїття форм, культів, функцій, методів впливу на соціальне життя. Проте, якою б не була релігійна система, вона обов’язково має подібність з іншими у своїй суті, що полягає у вірі, необхідності дотримуватися релігійних обрядів віруючими, зв’язках із особистістю та суспільством в цілому. Які ж характерні компоненти має кожна релігія, […]
Прогнозування та попередження конфліктів в стадії конфліктної ситуації
Прогнозування та попередження конфліктів в стадії конфліктної ситуації Слово “конфлікт” (лат.— зіткнення) означає зіткнення двох або декількох соціальних груп, організацій, осіб і т. д. з метою однієї із сторін реалізувати свої матеріальні або духовні інтереси за рахунок другої. Це боротьба, де використовуються різні способи, щоб тільки досягти перемоги. Американський соціолог Л.Козер в праці “Функції соціального […]
Емпіричні методи пізнання та гіпотетико-дедуктивний метод у соціальному пізнанні
Емпіричні методи пізнання та гіпотетико-дедуктивний метод у соціальному пізнанні Практичне значення теоретичних побудов, як правило, підтверджують прикладні науки, в яких важливу роль відіграють емпіричні методи досліджень (спостереження, експерименти, вимірювання). Наукові спостереження є цілеспрямованою та спланованою емпіричною діяльністю, часто з використанням відповідних інструментів. Доцільність та плановість передбачають наявність певних теоретичних уявлень, іноді у формі гіпотетичної теорії. […]
Як ставлять та розв’язують проблеми
Як ставлять та розв’язують проблеми Питання про алгоритмізовуваність методів наукового пізнання, про перетворення їх на конкретні методики розв’язання тих чи тих завдань виводить на питання про розмежування завдань та проблем. У англо-американській науковій літературі звичайно ототожнюють ці поняття і розв’язання завдань розглядають як розв’язання проблем (англ. problem solving). Інтерес методологів науки до поняття “завдання” зумовили […]
Політична соціологія Михайла Драгоманова.Українська ідея Михайла Грушевського
Політична соціологія Михайла Драгоманова Михайло Драгоманов (1841-1895 pp.) був одним із засновників української соціології, людиною, що перша використала поняття “соціологія” в курсі своїх лекцій. Найбільш відомі твори М. Драгоманова: “Вопрос о значении Римской империи и Тацит”, “Чудацькі думки про українську національну справу”, “Шевченко, українофіли і соціалізм”, “Положение и задачи науки древней истории”. Михайло Драгоманов вважав соціологію […]
Загальні положення соціологічних поглядів Огюста Конта
Загальні положення соціологічних поглядів Огюста Конта Французький вчений Огюст Конт (1798 - 1857 рр.) відкрив нову сторінку в становленні соціологічної думки. Його часто називають батьком соціології, оскільки саме він вперше замислився над застосуванням наукового підходу до вивчення суспільства, заснованого на спостереженні і експерименті. Він вважав, що за допомогою науки можливо знайти ті приховані закони, що […]