Reklama

Емпіричні методи пізнання та гіпотетико-дедуктивний метод у соціальному пізнанні

Емпіричні методи пізнання та гіпотетико-дедуктивний метод у соціальному пізнанні

Практичне значення теоретичних побудов, як правило, підтверджують прикладні науки, в яких важливу роль відіграють емпіричні методи досліджень (спостереження, експерименти, вимірювання).

Наукові спостереження є цілеспрямованою та спланованою емпіричною діяльністю, часто з використанням відповідних інструментів. Доцільність та плановість передбачають наявність певних теоретичних уявлень, іноді у формі гіпотетичної теорії. Крім того, необхідною умовою отримання об’єктивних даних за допомогою спостережень загальнозначущість цих спостережень, тобто одні й ті самі дані мають бути фіксовані багатьма спостерігачами. І, нарешті, слід враховувати, що спостереження не обов’язково мають бути безпосередніми. Побічні спостереження — це також спостереження, але з використанням відповідних технічних засобів (наприклад, мікроскопів, телескопів тощо). Побічні спостереження здебільшого пов’язані з експериментом.

 

Експеримент у широкому розумінні слова — це спеціальний метод емпіричного дослідження, який забезпечує активний вплив суб’єкта пізнання на досліджувані явища та процеси. Експериментальні методи пізнання, технологія здійснення їх та наступна інтерпретація отриманих даних значно більшою мірою залежать від теорії, ніж прості спостереження. Як і наукові спостереження, експерименти поділяють на безпосередні та побічні. Побічні експерименти називають модельними, якщо замість самого досліджуваного предмета використовують його певну модель.

За методом та результатами дослідження експерименти поділяють на якісні та кількісні. Під якісними експериментами розуміють інструментальну наукову діяльність, спрямовану на виявлення факту наявності деяких властивостей та відносин. Під час кількісного експерименту виміряють параметри досліджуваного об’єкта.

Кількісний експеримент ставить нас перед проблемою вимірювання та з’ясування його ролі на емпіричному рівні пізнання.

Під вимірюванням звичайно розуміють процес знаходження відношення певної величини до іншої або інших однорідних величин, прийнятих за одиниці вимірювання. Результати вимірювання виражають у певних числах, що дозволяє піддавати їх математичній обробці.

В окремих випадках вимірюванням називають певні способи приписування чисел досліджуваним об’єктам відповідно до заздалегідь прийнятих правил порівняння певної множини об’єктів. Подібні способи вимірювання використовують гуманітарні науки, включаючи емпіричну соціологію та психологію.

Перехід з емпіричного рівня пізнання на теоретичний у дослідних науках здійснюють за допомогою формулювання гіпотез, які пов’язані з усвідомленням проблемної ситуації та розв’язанням тих чи тих проблем. Найпопулярнішим у дослідних та в низці гуманітарних наук є гіпотетико-дедуктивний метод побудови теорії. Його характеризує те, що гіпотеза, яка висувається, умовно може бути розглянута як певна аксіома або група аксіом, на підставі яких дедуктивним способом будують теорію. Відтак ця теорія підлягає відповідній інтерпретації — дослідній або теоретико-модельній.

Інакше кажучи, наукову теорію розглядають як гіпотетико-дедуктивну систему, структура якої являє собою формальну аксіоматику і репрезентована як формалізована теорія. У цій гіпотегико-дедуктивній системі гіпотези постають у ролі невизначуваних постулатів, а емпірично перевірювані узагальнення — у ролі теорем, тобто формул, що виводяться з постулатів. Крім того, у цій формалізованій системі є власне логічні та математичні аксіоми, а також чіткі правила виводу.

Частина виразів з наукових постулатів та теорем може набути емпіричного тлумачення за допомогою відповідних правил інтерпретації, які дають змогу позначати спостережувані властивості та відносини.

Майбутнім соціологам корисно це знати, оскільки сучасна соціологічна наука дедалі більше тяжіє до математики: сьогодні важко обійтися без математичного моделювання соціальної динаміки та статики. До того ж у сферу соціальних досліджень інтенсивно залучається складна електронно-обчислювальна техніка, яка потребує відповідного програмного забезпечення для ефективного використання її можливостей. Тому гіпотетико-дедуктивний метод — це вже не добрі побажання, а нагальна потреба, ігнорувати яку просто нерозумно.

Слід пам’ятати і про статистику, в якій не обійтися без знання теорії ймовірностей та математичних моделей, що будуються на її основі для обслуговування економістів та соціологів.

 

Такими є загальні риси методів та форм наукового пізнання загалом, багато з яких з успіхом використовують у соціальному пізнанні.

Reklama