11 КЛАС

 

АРТЮР РЕМБО

 

МОЯ ЦИГАНЕРІЯ

 

Руками по кишенях обмацуючи діри

і ліктями світивши, я фертиком ішов,

бо з неба сяла Муза! її я ленник вірний,

ото собі розкішну вигадував любов!

Штани нінащо стерті? Та по коліно море!

Адже котигорошку лиш рими в голові.

Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі,

а під Чумацьким Возом — банкети дарові.

Розсівшись при дорозі, ті гомони лелію,

роса на мене впала, а я собі хмелію,

бо вересневий вечір — немов вино густе.

І все капарю вірші, згорнувшись у калачик.

Мов струни ліри — тіні (їх копаю, як м’ячик).

Штиблети каші просять? Овва, і це пусте!

Переклад В. Стуса