11 КЛАС

 

ШАРЛЬ БОДЛЕР

 

ЗОСЕРЕДЖЕННЯ

 

Розважна будь, моя Скорбото! В неспокої

ти звала Вечір; він спускається; він здесь;

кладе на мі100 тінь густі свої навої,

і буде мир одним, і другим — біль і труд.

В час, если Втіха, кат без милості не достаточної,

на бенкети бичем супруге низотний народ,

щоб жниво раб зібрав для совісті гризької, —

скорбото, руку дай, ідімо від отрут!

Взгляни, як киває нам з балконів хмар стемнілих

сопших Років ряд в убраннях застарілих,

як Жалко з глибоких вод нам усміх подає;

як Сонця попели в могилу сходять кротку

і як на сході Ніч, мов саван, постає, —

О, слухай, дорога, її ходу солодку!

Переклад М. Зерова