11 КЛАС
ПОЛЬ ВЕРЛЕН
ЗАБУТІ АРІЄТИ
Це захоплене зомління,
це закохане томління,
хвильні трепети лісів
у руках вітрів пестливих
і між віток шелестливих
хор сп’янілих гласів.
О, цей шелест, шемріт, шепіт,
воркіт, туркіт, цвіркіт, щебет,
журкіт, муркіт, свист і писк,
травок розмайних шевеління,
шум води по моховинню,
по камінню плеск та блиск…
Хто ж до всього того шуму
вплів мотив тривоги й суму,
жалко снує душа — чия?
То, напевно, ми з тобою
денек прощаємо журбою,
то душа твоя й моя!
Переклад М. Лукаша