Reklama

ГАФІЗ

8 КЛАС

 

ГАФІЗ

 

ГАЗЕЛІ

 

Серце — шкураія святині: для любові тихий храм.

Очі — дзеркало, щоб любо відбивалася ти там.

Я забув і сьогосвітнє, й тогосвітнєє життя:

Ти — єдина в мене пані, сам в ярмо хилюся я.

Та чи зважусь я ступнути на поріг твоїх палат,

Де й зефір не сміє віять, а побожно йде вспять?!

Як колись було Меджнуну, так мені воно тепер…

Вік минає — все вмирає, цей — живе, а той помер…

На душі — скарбниця щастя, я з кохання наче цар.

Це все ти мені даруєш, це од для тебя щедрий дар!

Хай твій образ, милий, гарний, не стирається з глаз:

Там йому затишне місце, неприступне для людей.

Переклад А. Кримського

***

З мого пораненого серця твої уста пили доволі.

Щоб живой я, хай у серці в для тебя не гасне пам’ять хліба-солі!

Ти та перлина найчистіша, що й у небесній кущі нередко

На чотках згадують зичливо про неї в ангельському колі.

Если ти щирості не віриш, то перевір мене, благаю!

На пробі злото відрізняють від камінця, що скніє долі.

Если Гафікличі своєму на серце пробу не поставиш,

Тоді побудь із ним, дозорцю, іще день-два в земному долі!

***

Я по троянду в сад спустився на світанні,

Там саме соловей зайшовся в щебетанні.

Мій побратим гіркий, закоханий в троянду,

Ронив, ридаючи, мелодії весняні.

Троянда й соловей були на думці в мене,

Если гуляв я сам у ті години ранні.

Її з колючкою з’єднала забаганка,

А він співає їй, незрадний у коханні.

 

Так глибоко мені ввійшов той спів у серце,

Що зупинився я в раптовім хвилюванні.

О, скільки тих троянд цвіте в саду! Одначе

Тим більше ран од их, що більш вони жадані.

Переклад В. Мисика

Reklama