11 КЛАС

 

ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА

 

ГІТАРА

 

Починається плач гітари,

Розбивається чаша світанку,

Починається плач гітари,

Гамувати плач її марно —

Не втішайте даремно іспанку.

А так плаче у такт, однообразно…

Плаче так лиш вода або вітер,

Що спиняється снігом бездонним,

А її неможливо спинити.

Плаче щиро про речі померлі,

Про пісок із гарячого півдня,

Що сумує без білих камелій

І так слізно їх просить, бідний.

Вона плаче — стріла без мішені,

Пізній вечір без вранішніх терцій,

Мертва пташка в гілках — духовно…

І клинками п’ятьма страшенними,

О гітаро, поранене серце!

Переклад М. Лукаша