Просмотров:
Сад Восьма забарвлена в зелений колір це час коли приходить з роботи батько впускаючи в хату зелений вечір він мало говорить він втомлений сірою втомою рано лягає спати я бачу крізь стіни опускає гілки його травневий сад з давньої чорно-білої фотографії на мої долоні падають смарагдові краплі …затишно і бентежно Вiктор Неборак
Віктор Неборак
Гра (Вiктор Неборак)
Гра Давайте зберемося всі друзі влаштуємо собі забаву не від світу цього — будемо шукати минуле щастя по крихтах вицвіла джинсова матерія протерта тканина часу розстелена на галявині внесе дух творчості ми зіграємо всі найприємніші хвилини люди в теперішньому дивіться, дивіться диваки дивіться скоморохи ми збираємо дзеркало! розбите на друзки відображення. ми складаємо давні розсипані актори […]
Генезис літаючої голови (Вiктор Неборак)
Генезис літаючої голови Вона піднімається, як голова, відрубана голова волоцюги. Вона промовляє уперше, і вдруге, і втретє свої потойбічні слова: Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА! Над юрмищем площі нависло навскіс її всевидюще летюче бароко. Кров гусне в повітрі, розчахнутий зріз тінь відкидає, важку і глибоку:
Я комусь приснився …(Вiктор Неборак)
Я комусь приснився … Я комусь приснився смішний на рік молодий говорив усе те що забувається після пробудження або не говорив звучала спокійна музика та котрій я приснився розуміла усе без слів