Reklama

Нобелiвскi премiї та iх вплив.

Альфред Нобель. Історія створення Нобелівської премії 

Нобелiвскi премiї та iх вплив.Нобелiвскi премiї та iх вплив.

Як ви вже зрозуміли, після смерті “динамітного короля” залишився колосальний капітал. Його 93 заводи випускали 66,5 тис. тонн різних вибухових речовин у рік. Великі суми були вкладені в інші підприємства і цінні папери в багатьох країнах світу. Після ліквідації усього, що належить Нобелю, виручена сума склала 31 млн. шведських крон (по інших джерелах, 70 млн.).

Альфред Нобель залишив після себе наступний заповіт: ( фотографія заповіту перед вами) 

 

В ньому зазначено: “Усе реалізоване майно, що залишилося після мене, повинне бути розподілене в такий спосіб: виконувачам духівниці слід звернути капітал у надійні цінні папери й утворити з них фонд, прибуток від який буде щорічно видаватися у виді премій тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству . Сказане щодо призначення передбачає, що призовий фонд повинен ділитися на п’ять рівних частин , Які присуджуються наступним чином: одна частина – особі, яка здійснить найбільш важливе відкриття або винахід в галузі фізики ; Друга частина – особі, яка доб’ється найбільш важливого удосконалення або вчинить відкриття в області хімії; третя частина – особі, яка здійснить найбільш важливе відкриття в галузі фізіології або медицини ; Четверта частина – особі, яка в галузі літератури створить видатний твір ідеалістичної спрямованості; і нарешті, п’ята частина – особі, яка внесе найбільший внесок у справу зміцнення співдружності націй, в ліквідацію або зниження напруженості протистояння збройних сил, а також в організацію або сприяння проведенню конгресів миролюбних сил. Мій рішучий намір полягає в тому, щоб премії присуджувалися поза залежністю від національної приналежності кандидатів; лауреатом повинен ставати самий гідний, не залежно від того, скандинав він чи ні”.

Альфред Нобель, спершу, був вніс математику в список наук, за які присуджується премія, проте пізніше викреслив її, замінивши премією миру. Достовірна причина невідома. Найчастіше її пов’язують з ім’ям шведського математика, лідера шведської математики того часу Міттаг-Леффлера, якого Нобель не любив за те, що той настирливо випрошував пожертви на Стокгольмський Університет. За іншою версією, Нобель був закоханий у Софію Ковалевську, а вона віддала перевагу тому ж Міттаг-Леффлеру.

Ще одна версія: у Нобеля була кохана, Ганна Дезрі, яка потім закохалася в Франца Лемаржа і вийшла за нього заміж. Франц був сином дипломата і в той час збирався стати математиком. 

Ймовірною також представляється версія, відповідно до якої Нобель хотів присуджувати премію за досягнення, що приносять конкретну і відчутну користь людству – математичні досягнення зазвичай, з точки зору широкої публіки, такими не є. Можливо саме через це Нобелівська премія не поширюється на математичну галузь.

«Еквівалентами» Нобелівської премії з математики є Філдсівська премія та Абелівська премія, а в області інформатики – Премія Тюрінга.

Отже, одна з найбільших спадщин кінця XIX століття заповідалася людству (до моменту смерті Нобеля його капітал складав 1 млрд. доларів). 

1900 року був створений Нобелівський комітет, який виплачує премії. Нобелівські премії “вручаються щороку з 1901 року під час урочистої церемонії в Стокгольмі (Швеція) в Концертному залі королем Швеції 10 грудня – в роковини смерті Альфреда Нобеля (за винятком премії миру та премії з економіки).

Нобелівську премію миру у присутності короля Норвегії і членів королівської сім’ї того ж дня 10 грудня вручає в Осло голова норвезького Нобелівського комітету. Премія включає диплом лауреата, медаль і грошовий чек. 

За час існування премії було введено лише одне нововведення: 1968 року Шведський банк з нагоди свого 300-річчя запропонував виділити гроші на премію з економіки, і Нобелівський комітет ухвалив на себе зобов’язання з їхнього розподілу. Офіційно іменована як премія з економіки пам’яті Альфреда Нобеля, вперше була присуджена 1969 року. 

В даний час присудження Нобелівських премій складає предмет особливої гордості і престижу шведського королівства. Нобелівська медаль для вчених стала як би еквівалентом олімпійської золотої медалі в специфічному “інтелектуальному” спорті, яким може вважатися пізнання законів природи.

На лицьовій стороні медалі лауреата Нобелівської премії зображений профіль Альфреда Нобеля з датами життя, на зворотній – фрагмент шостої пісні Енеіди Вергілія: «Сприяє облагороджуванню життя відкриттями в області мистецтв» Автор медалі – шведський скульптор і гравер Ерик Линдберг. 

Reklama